| ТОП-100 найвпливовіших осіб Львівщини 2017 рік | |
переглянути
|
| Газета №35 (55) / 2014 | |
переглянути
|
|
Храм Єлизавети і Ольги руйнує... ремонт (ФОТО) | | Культура | 05-02-2010, 09:22 |  1  3895 |
|  У церкві св. Єлизавети і Ольги, що на вул. Городоцькій уже тривалий час проходять ремонтні роботи. Проте, знищений часом та трагічними історичними подіями храм не може вважатися відремонтованим. Ба, більше – ремонтні роботи виконуються не фахово, що призводить до руйнування цінної пам’ятки архітектури та елементів декорів. В цьому запевняє Андрій МАТВІЇВ, львів’янин, інженер-технолог.
Свого часу Матвіїв брав участь у ремонтних роботах храму. Він представив „МЕДІАСТАР” відео, на якому зафіксовано усі наслідки „реставрації”.
Виникає питання, хто нестиме відповідальність за незадовільний рівень виконаних робіт? Невже Львів втратив чергову пам’ятку архітектурного мистецтва?
- Щодо реставрації, то реставраторів там не має. На об’єкті не працювали професійні реставратори, і це головна проблема. Відповідальність людей за такі дії має бути. Скульптура Єлизавети зруйнована і залишена без уваги. Я мав нагоду побачити процес роботи, бо сам свого часу брав в цьому участь. На не належному рівні є організація праці робітників. По-перше, відсутній професійний контроль за проведеними роботами. Про це можна говорити достеменно, - зазначив Андрій Матвіїв.
Він переконує, що фірми-підрядника на об’єкті не було. Ремонтні роботи проходили хаотично і без належної організації. За його словами, одразу впадають у вічі жахливі наслідки ремонту – під вікнами брудні потоки, усі склепіння у плямах від затікання води. Якщо після побілки виникли старі плями, після перекриття даху затікання не ліквідовано, то можна вважати, що докладені зусилля працівників є змарнованими.
- До отриманої якості побілки додаються зафарбовані у сірий колір кам’яні розетки вікон, капітале та цоколі колон. Це ж який поціновував минувшини зважився природній колір каменю фарбувати кольором цементу. Як наслідок, маємо щось на кшталт щорічної побілки вапном селянської хати”, - сказав він.
Наприклад, внаслідок ремонту систематично падають згори кам’яні пінаклі та інші цінні декори. Останні падіння відбулися у серпні минулого року. Аналогічно руйнівному впливу піддаються усі елементи кріплення для кам’яних декорів, металеві конструкції.
Фахівець вважає, що влада міста не врахувала думки вітчизняних фахівців, котрі могли описати існуючих проблеми об’єкту, склавши кошторис для необхідної роботи.
Лілія ОНИЩЕНКО, начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради у коментарі для „МЕДІАСТАР” відзначила, що церква, на жаль, не включена у список пам’яток архітектури Львова. Відтак, мерія не має жодного відношення до ремонтних робіт. Їх організувала церковна громада, найнявши на роботу працівників за дешеві кошти. В цьому запевнила Онищенко.
- Роботи проводять за кошти релігійної громади. - каже чиновниця. – Їх не виконують не за бюджетні кошти Львова, ні з державної казни. Тому роботи виконуються не зовсім якісно. Вони наймають дешевих працівників. Храм не внесено до реєстру пам’яток архітектури. Фінансувати роботи через наше управління взагалі не можливе. Раніше ми подавали документи, щоб церкву включили у реєстр пам’яток.
Лілія Онищенко погоджується, що найгірша ситуація із елементами штучного каменю. Через брак коштів на реставрацію декорів, представники церковної громади звернулися в управління охорони історичного середовища міськради, щоб отримати кошти на ремонт із бюджету. На ремонт даху церкви просять понад 5,3 млн. грн. Проте, Онищенко каже, що для цього необхідно розробити проектно-кошторисну документацію.
- Ми зробили акт технічного стану об’єкту. Обов’язково церкву необхідно внести до реєстру, щоб сподіватися на кошти із бюджету. Ми працюємо над документацією. Раніше перелік пам’яток затверджувала обласна рада, а тепер - центральний орган охорони культурної спадщини, що у Києві. Це доволі складна процедура, потрібно зібрати багато документації (паспорт на об’єкт, акт технічного стану). Виготовлення паспорту – вартісна річ. Намагатимемося щось зробити, - прокоментувала Лілія Онищенко.
Віктор МОСКАЛЮК, голова депутатської комісії архітектури, містобудування та охорони історичного середовища Львівської міської ради вважає, що необхідно прискорити процес внесення церкви Єлизавети і Ольги у реєстр історичних пам’яток, щоб з міського бюджету були виділені кошти на професійну реставрацію. Адже головне – зберегти для міста ціну пам’ятку.
- До нашої комісії ніхто не звертався, - каже він. – Я вважаю, управління охорони історичного середовища має великі повноваження щодо цього. Думаю, важливо зараз берегти цю споруду і підійти до реставрацію грамотно. За пам’яткою ніхто не доглядав. Церква була розмальована дванадцять років тому. Дійсно, окремі тріщини у стінах потребують роботи фахівців з інженерними та архітектурними знаннями. Не завжди церковний комітет є компетентним у реставрації таких елементів”.
 
Історична довідка
Костел Св. Єлизавети споруджено в 1903-1911 рр. на давній площі Солярні (назва походить від складів та гуртовень солі, які були тут розташовані), яка отримала цю назву в 1871 р. В 1916 -1941 рр. площа мала назву на честь архієпископа Ю. Більчевського, від 1944 р. її назва - пл. Кропивницького. Цікаво, що львів'яни її завжди називали і називають площу Привокзальною. Псевдоготичний костел Св. Ельжбети споруджений за конкурсним проектом архітектора Теодора Тальовського, у виконанні розрахунків брав участь відомий інженер Кароль Ріхтманн, будовою керував архітектор Ян Новорита. Кошти, необхідні для будови костелу, були зібрані доброчинними внесками львівських залізничників. У декоруванні костелу брали участь такі відомі львівські митці як живописець Казімєж Сіхульський. скульптор Петро Війтович, архітектори та скульптори Яніна Райхерт-Тодт, Людоміл Дюркович, Юзеф Шостакевич, Вавжинець Дайчак, Ядвіга Городиська. Остання Служба Божа відбулась в костелі в травні 1946 р. З цього часу він стояв, поволі руйнуючись, час від часу його використовували як склад. В середині 1960-х років , в часи тотального знищення культових споруд, у присутності великої кількості львів'ян з верхівок костелу були усунуті хрести. У 1990-х рр. споруду прийняла громада греко-католицької церкви Святих Ольги та Єлизавети, Тільки 19 травня 1994 р. 400-кілограмовий хрест храму повернувся на 100-метрову висоту вежі. | | |
|
|
|
|
|
|
Діловий світ
