|
|
Хаос необхідно змусити його працювати на суспільство, - із філософського семінару ЛНУ ім І.Франка | | Культура | 22-02-2012, 11:36 |  0  173 |
|  Вчора, 21 лютого, у Дзеркальній залі Університету відбулося четверте засідання щомісячного загальноуніверситетського філософського світоглядного семінару, започаткованого у листопаді минулого року.
Відкрив семінар вступним словом декан філософського факультету, заслужений професор Університету, доктор філософських наук, професор Володимир Мельник. Володимир Петрович зокрема зазначив, що, незважаючи на різногранність тем, філософія здатна їх об’єднати під спільним знаменником пошуку істини.
Цього разу засідання семінару було присвячено питанням філософії управління, динамічного хаосу та проблемам штучного інтелекту в історичному контексті і на сучасному етапі розвитку людства.
Із доповіддю «Філософія управління соціально-економічними процесами на межі динамічного хаосу» виступив доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри інформаційних систем у менеджменті економічного факультету Університету Володимир Юринець. Володимир Євстахович проаналізував природу, типи та специфіку функціонування систем у сучасному глобалізованому світі: «Земля залишається у сталих розмірах, однак людей все більшає, а ресурсів меншає. Кожне покоління хоче жити все краще і краще. У такому випадку виникає необхідність свідомого й розумного управління соціально-економічними системами».
На думку доповідача, у сучасному світі варто вирізняти системи детерміновані, імовірнісні та хаотичні. При цьому професор Володимир Юринець наголосив на тому, що варто вирізняти саме хаотичні системи, які породжені хаотичністю нашого мислення: «Людина постійно перебуває у процесі розв’язання проблем, породжених хаосом, і знаходить відповіді на серйозні питання, незважаючи на те, правильні вони чи ні. Хаос цієї системи є перманентним».
«Жодна система не може перебувати у спокої. Якщо вона у рівновазі, то відбувається втрата розвитку системи», – зауважив доповідач. Однак, якщо система надто далеко відійшла від рівноваги, то відбувається процес самоорганізації, – вважає Володимир Євстахович.
Науковець також наголосив на важливості управління системами на межі хаосу та вмінні розраховувати можливі наслідки суспільно-економічних процесів. «Часто моделюючи ситуації та можливі загрози, ми відносимо ймовірні випадки до неймовірних. Не зважаємо на тисячі змінних, які присутні у кожній системі управління», – підкреслив Володимир Юринець.
Саме недосконалі прорахунки, за словами професора, призводять до роботи за принципом «спроб і помилок». Аби запобігти цьому, необхідно навчитися враховувати можливі управлінські варіанти через розуміння хаотичної системи. «Хаос необхідно вміти відлагодити, змусити його працювати на суспільство», – резюмував свій виступ учений.
Про актуальні на сьогодні проблеми штучного інтелекту йшлося у доповіді «Штучний інтелект: його джерела, проблеми і застосування» кандидата фізико-математичних наук, доцента кафедри дискретного аналізу та інтелектуальних систем факультету прикладної математики та інформатики Юрія Щербини.
Доповідач розповів про ідею виникнення штучного інтелекту, історію його розробки та сучасний стан найновіших напрацювань у галузі машинного інтелекту. «Інтелект є основою всіх наукових розробок людства. Ідея створення штучного інтелекту виникла ще близько 800 років тому. І відтоді завжди цікавила людство», – зазначив Юрій Щербина.
Юрій Миколайович висвітлив процес ідеї та розробки штучного інтелекту на основі взаємодії між фізичними діями і розумом, створення формальної мови для сприяння розвитку обчислення та логічного синтаксису як основи штучного інтелекту. Учений вважає важливою функцією штучного інтелекту в майбутньому його посилену можливість вчитися та самовдосконалюватися.
Що ж до великої кількості побоювань, які виникають у дослідників та фантастів щодо штучного інтелекту, то доповідач не вважає прогрес у цій сфері загрозливим. «Перестороги щодо розвитку та вдосконалення машинного розуму були, але хочеться вірити, що він не стане справжньою загрозою. Завдяки становленню штучного інтелекту ми маємо ефективну роботу, розвиток науки і нашої цивілізації загалом», – наголосив Юрій Щербина.
Після доповідей учасники семінару взяли участь у жвавій дискусії щодо аналізу хаотичних систем, самостійності штучного інтелекту, перспектив техніки, створеної людиною та набутого нами досвіду у цій галузі. | | |
|
|
|
|
|
|
Діловий світ
