|
|
Хорошковський забагато хоче? | | Кримінал | 12-03-2010, 17:00 |  0  2102 |
|  Валерій ХОРОШКОВСЬКИЙ, голова Служби безпеки України попросив Василя ОНОПЕНКА, голову Верховного Суду України розглянути можливість, щоб суди давали дозвіл під час проведення оперативно-розшукових заходів на прослуховування відразу всіх телефонів підозрюваного.
За інформацією УНІАН, про це він заявив під час виступу на координаційній нараді в Генеральній прокуратурі щодо стану протидії корупції та організованої злочинності.
За словами Хорошковського, згідно з судовою практикою працівникам СБУ надається можливість прослуховувати тільки один номер телефону, що є достатньо небезпечною річчю, особливо під час супроводу наркотрафіку або злочину із хабарництва, коли підозрювані можуть змінювати номери. У такому випадку оперативним працівникам доводиться знову звертатися до суду, витрачаючи зайвий час та оперативні можливості.
Василь Онопенко своєю чергою відмітив, що в середньому суди щорічно дають 20 тисяч дозволів на прослуховування, однак ніяких серйозних справ після цих заходів немає.
- Тенденція до збільшення негласного отримання інформації і негласного спостереження за підозрюваними відчувається, а ось тенденції до збільшення розкриття кримінальних справ і їх якості, на жаль, немає, - зазначив голова ВСУ.
Крім того, новий голова СБУ сьогодні також заявив про необхідність призупинення роботи над архівними матеріалами. Він зазначив, що є деякі питання щодо способів і методів розсекречення матеріалів.
- На щастя або на жаль, завданням спецслужби, перш за все, є оберігати свої секрети та охороняти закони, які ці секрети створювали, - сказав Хорошковський.
Натомість, Володимир В`ЯТРОВИЧ, директор Архіву СБУ, коментуючи заяву нового голови СБУ, попередив, якщо СБУ хоче перебувати в правовому полі – розсекречення архівів Служби безпеки України повинно бути продовжено.
- Справді, багато матеріалів розсекречено, але це далеко не все, і робота повинна продовжуватися. Ніхто, незалежно від звань чи посад, не має права вирішувати, яку правду можна розкривати і якою мірою. Бо вона називатиметься правдою лише тоді, коли в повному обсязі стане відкритою для людей, - заявив В’ятрович.
На його думку, відкриття архівів – не данина політичній кон’юнктурі, а приведення практики архівної роботи у відповідність до чинного законодавства та загальносвітової практики. Згідно з чинним законодавством, матеріали, про які йдеться, не можуть бути кваліфіковані як державна таємниця. Він також висловив переконання, що українська громадськість контролюватиме дотримання законодавства та права людей на вільний доступ до інформації.
| | |
|
|
|
|
