|
|
Ігроманія – психологічна залежність: в чому небезпека? | | Пряма мова | 01-04-2010, 17:09 |  0  1041 |
|  Радіо «НЕЗАЛЕЖНІСТЬ» та суспільно-політичне інформагентство «МЕДІАСТАР» працюють у суспільному проекті «ТОЧКА ЗОРУ» з ефіру радіо до «ТОЧКА ЗОРУ» для Інтернет-користувачів. Сьогодні в гостях Ярослава ХОМИК, головний лікар Львівського обласного дитячого психоневрологічного диспансеру, Наталія ТРИФАНОВА, психолог стаціонарного відділення, Надія ІВАНЦІВ, психотерапевт, та Любов АНДРІЄВИЧ, психолог поліклініки та Анжела БОРЩЕВСЬКА, асистент кафедри післядипломної освіти кафедри психіатрії та психотерапії Львівського національного медуніверситету. Читаємо інформацію! Думаємо над інформацією! Аналізуємо інформацію! «Дивись глибше!»
Наталія ТРИФАНОВА: Ми сьогодні говоритимемо про ігроманію, як форму психологічної залежності дитини і, власне, про її небезпеки для несформованої дитячої психіки та загалом для суспільства.
Знаю, що Михайло Бродський, новий голова Держкомпідприємництва, заявив про намір прийняти закон, який дозволить діяльність казино. Щоправда, лише в готелях Криму, а також, можливо, у п’ятизіркових готелях інших міст України. На разі, ще діє торішній закон про тотальну заборону грального бізнесу на теренах України. Однак зараз, намагаючись поповнити бюджет країни, службовці хочуть саме в такий спосіб заробити для країни гроші. Вони намагаються заробити на очевидній хворобі суспільства, адже азартні ігри ще з давнини залишаються однією з небезпечних спокус для людини, яка часто штовхає її на злі вчинки.
Отож, чи має право країна ризикувати духовним здоров’ям суспільства заради матеріальної вигоди? Це запитання для всіх, але почнемо з зауваг спеціалістів. Що ж таке ігроманія? З чого вона виникає? Які причини втечі дитини у світ от таких ігор?
Любов АНДРІЄВИЧ: Ми всі люди і всім нам характерно прив’язуватись. В якихось критичних моментах виникають залежність. Ми можемо бути залежними від близького оточення, від сім’ї, від роботи, від якихось своїх захоплень Але деколи це досягає критичної межі і тоді це вже діє деструктивно, особливо для молодої несформованої особистості, тобто для дітей або підлітків.
Залежність від Інтернету або комп’ютерна залежність зараз набуває загрозливих масштабів і, можливо, це питання не до кінця вивчене, що викликає занепокоєння. Інтернет-залежність розвивається дуже швидко: до півроку практично 50% дітей чи підлітків стають залежними і у цьому є велика небезпека.
Залежність, як і будь-яке явище, має свою позитивну та негативну сторону. Позитивна – він задовольняє пізнавальні потреби, комунікативні. Негативна – руйнування особистості.
Якщо говорити про причини, то можна виокремити дві основні. Перша – втеча від реальності, а це означає, що реальність є травматичною. Це втеча від відповідальності, стресу, виконання певних правил і обов’язків у світ казки. Ігровий простір дуже нагадує казку з нашого дитинства, де все можливо: можна жити багато життів, можна отримувати якісь міфічні винагороди, можна бути всесильним, створювати свої країни. Другою причиною є вживання в роль. Все це відповідає інстинкту пізнання. Всі ми хочемо прожити життя цікаво, тобто не тільки своє, а ще чиєсь. Це характерно для дітей, які часто бавляться в рольові ігри. Інтернет-ігри тим і захоплюють, що можна вжитися в роль і дивитись на неї очима свого персонажу.
- Які сімейні обставини зазвичай штовхають дитинку у той ілюзорний світ?
Наталія ТРИФАНОВА: Не обов’язково, щоб дитина втікала. Дуже часто батькам просто зручно, щоб дитина була біля комп’ютера: вона не біжить на вулицю і для неї немає небезпеки. Шкода, коли батьки не стежать та не розуміють, що до семи років дитина формується і їй взагалі краще не бачити комп’ютера.
Комп’ютер треба використовувати виключно для роботи. Навіть програмісти, які професійно тим займаються, забирають своїх дітей від комп’ютера. Якщо у цей вік дати дитині «агресивні стрілялки», це сформує її як агресивну особистість з легкістю до вбивства.
- А які ігри ви рекомендуєте дітям для загального розвитку? Які часові і тематичні рамки мусять бути?
Любов АНДРІЄВИЧ: Це має бути якомога пізніше. Спочатку її треба долучати до реальних засобів здобуття інформації, приміром, книжки. Тому що віртуальний світ витісняє реальність і це дуже небезпечно.
Батьки мусять пояснити дитині, що це є добре, але воно мусить бути трохи пізніше. В цьому є багато корисного: можна легко вивчати іноземні мови і багато-чого іншого. Однак це має бути не більше десяти хвилин в день до семи років. Потім обов’язково треба зробити перерву. Крім цього, робота на комп’ютері дуже шкідлива і для фізичного здоров’я: опромінення, викривлення хребта, зниження імунітету.
Комп’ютерні ігри можна поділити на рольові та нерольові. Рольові набагато швидше та інтенсивніше викликають залежність. Особливо ті ігри, в яких дитина дивиться на світ очима головного героя. Дитина й без того живе в такому умовному світі. Реальний світ – це є для неї така собі буферна зона. Це нормально. Але ми можемо порушити сприйняття реальності, тому краще було б відмовитись від таких ігор. Нерольові ігри: головоломки, ігри на швидкість реакції, на конкуренцію, варто давати дитині.
- Цікаво почути від спеціалістів, як виникає сам процес залежності від гри? Як формується ця залежність?
Ярослава ХОМИК: Тут якраз дуже помітна різниця від інших залежностей, зокрема, хімічних. На початкових стадіях дещо схоже: стадія легкого захоплення. Така критична меже триває півроку. Потім виникає стадія власної залежності – збільшується час, коли виникає синдром відміни. Це викликає дратівливість, незадоволення. Потім виникає стадія прив’язаності. У 80% залежних після піку відбувається поступовий спад.
- Ігроманія, як форма психологічної залежності дитини, дуже швидко розвивається. Як лікуються такі залежності? Як часто до вас звертаються з такою бідою?
Анжела БОРЩЕВСЬКА: Якщо справа стосується якогось дефіциту дитини чи підлітка, то про це завжди треба говорити в контексті родини та сім’ї. І, якщо у дитини виникає залежність, то є підстави говорити про «поламану програму» у такій сім’ї. Я би, першою чергою, змусила бути відвертими до себе, самих членів сім’ї. Їхні душевні біцепси мають більше опори для подолання проблем, ніж в дитини чи підлітка.
- Якщо говорити про публічні спокуси суспільства, наскільки публічність та дозволеність такої ігроманії може спокусити людину до гри вперше і потім знову, якщо говорити про рецидиви хвороби?
Анжела БОРЩЕВСЬКА: Підлітки – то є великі експерементатотри. Вони досліджують та вивчають все. І це, напевно, пункт номер один у їхній період розвитку. В цей період і так є багато страхів, а тут ще й наростає зона незахищеності.
- Які методи лікування Ви рекомендуєте батькам?
Анжела БОРЩЕВСЬКА: Батьки ні в якому разі не повинні покладатися лише на власні сили. Потрібно звернутися до спеціалістів. Це дуже важливий крок, можна сказати, половина лікування. Не займатися самолікуванням, аби та хвороба не була занедбана.
СЛУХАЧ: Цікаво чи тут йдеться про звичайну манію, коли для людини життя – це гра, чи йдеться про залежність?
Ярослава ХОМИК: Ясна річ, варто класифікувати залежності. В цьому випадку я би розглядала залежність від інтернету. Ми не говоримо про азартні ігри і можливість виграти. Ми не проводимо зараз паралелі. Ми говоримо про так звану ефективну залежність. Хворі думають не про якісь матеріальні вигоди, а просто втікають від реальності.
- У суспільстві є певні страхи та стереотипи щодо звернення до спеціалістів. Щоправда, варто відзначити, останнім часом люди стало якось більш довірливо йти до спеціалістів. Є зрушення у цій сфері?
Ярослава ХОМИК: Так, звичайно. Зараз ми бачимо приплив пацієнтів у більшій кількості. В нашому суспільстві є певний поріг щодо лікування нашої душі, але ж душа болить так же само як і інші органи тіла людини. Тому людина повинна не просто лікуватися, а й зцілюватися.
- Про вікові кризи. У якому віці діти найбільш вразливі до цієї форми залежності?
Надія ІВАНЦІВ: Це підлітковий вік. З мого досвіду, саме підлітки найчастіше звертаються з такими проблемами. Чому так? Знаємо, що до залежності схильні нестійкі особистості. Всі підлітки є такими нестійкими особистостями.
Грунт їхнього дорослішання дуже неоднорідний: спочатку дорослішають уявлення про світ, а відповідальність ще не дорослішає. Вже хочеться дозволяти собі те, що хочуть дорослі, але якогось глибокого розуміння немає. Таким чином, порушується цілісність особистості. Чутливість до негативу зростає і хочеться втекти від нього. Взагалі, навіть дорослі люди, дуже часто у труднощах регресують і хочуть отримати опіку, тепло, любов. Відповідно, якщо діти чи підлітки вдома не отримують цього, то втікають у видуманий світ, туди, де вони всесильні.
- Насамперед, варто акцентувати на зауваги до батьків. Як їм треба спілкуватися з дитиною у такому підлітковому віці?
Анжела БОРЩЕВСЬКА: Зараз дуже багато говориться про психоедокацію. Тобто, ми повинні нести просвіту. Якщо сім’я відкрита і готова почути як можна змінити спілкування, які можна отримати додаткові ресурси, щоб щось змінилося на краще, якщо навіть якісь початкові етапи нашої інформації попадатимуть на благородний грунт, то це дасть багато позитивних змін.
- Окрім визнання проблеми, які ще універсальні поради для батьків?
Надія ІВАНЦІВ: Буває так, що приходить дитина і ти розумієш, що у неї залежність. Річ у тім, що залежний говорить про героїв гри від першої особи. Це, своєю чергою, є стежечкою до якогось розуміння: ти вникаєш у цю гру, починаєш розуміти що дитина там робить і починаєш говорити з нею її мовою. Я би родила батькам все-таки входити в цей ігровий світ та розуміти свою дитину, а не відкидати. Треба разом зійти з того шляху.
СЛУХАЧ: Як розрізнити корисне дозвілля від залежності?
Анжела БОРЩЕВСЬКА: Є така теорія залежності, яка називається «теорія піаніно». Це коли в людини є дуже мало захоплень та речей, від яких вона може отримати задоволення, а переважає якась одна річ. Оце і викликає залежність. Є ще така річ, що суб’єктивне відчуття часу у дитини за комп’ютером змінюється. Що більше у вас захоплень – отих «клавіш», то менша імовірність, що ви станете залежною.
Надія ІВАНЦІВ: Є сім критеріїв залежності: толерантність (коли час користування Інтернетом або гри зростає), синдром відмови (при відмові від захоплення виникає збудження, тривога, мимовільні рухи пальців), при зростанні кількості часу зростає кількість ресурсів вкладених в Інтернет, безуспішні припинити чи контролювати ситуацію, зменшення професійної чи соціальної активності та відсутність критики до себе.
- Які наслідки від дитячої ігроманії вже в житті дорослої людини? Чи можливі рецидиви такої хвороби в подальшому житті?
Надія ІВАНЦІВ: Якщо особистість сформована на віртуальній грі, то наслідки цього в дорослому житті будуть просто жахливі. В таких людей проблеми зі спілкуванням. Вони погано адаптуються в реальному житті. Навіть, якщо вони ззовні виглядають цілком нормально, вони почувають себе викинутими із життя і мріють повернутися до гри. Це формує дуже холодну особистість: вона не потребує ні дружби, ні прив’язаності, ні любові.
- І Ваші зауваги на кінець.
Анжела БОРЩЕВСЬКА: Є така теза, що один поцілунок матері чи батька вартий тисячі поцілунків психотерапевта чи психолога. Поверніться душею до своїх ближніх, обніміть їх, поцілуйте їх та будьте з ними щирими.
Наталія ТРИФАНОВА: Батькам треба звернути увагу на те, на скільки цікаве та яскраве життя їхньої дитини. Чи діти мають що протиставити комп’ютеру.
Надія ІВАНЦІВ: Комп’ютер та Інтернет не є зло. Насправді в них є багато позитивного, але відчути ту меже, де позитив переходить в негатив може тільки батьківське серце.
Любов АНДРІЄВИЧ: Бувають такі моменти, коли сім’я заплуталась. В такій ситуації потрібна людина, яка б подивилась на те все збоку і змогла показати в чому саме проблема. В цьому, власне, й полягає наша робота.
Ярослава ХОМИК: Батьки мають бути взірцем. В кожному домі має панувати гармонія.
фото з сайту: donbass.ua | | |
|
|
| Новини по темі: Пряма мова |
| На Євро має бути розумна ціна за розміщення, - Засадний... | | 06-02-2012, 13:28 | >>> | | Законопроекти опозиції не включили до порядку денного нової сесії ВР, -Кожем'якін... | | 06-02-2012, 12:21 | >>> | | Ймовірно, у понеділок навчання у школах буде відновлено, - Садовий... | | 03-02-2012, 15:54 | >>> | | Активістам Податкового майдану загрожує 3 років позбавлення волі, - Секела... | | 03-02-2012, 13:15 | >>> | | Такого в нас ще не було, - Азаров... | | 03-02-2012, 12:40 | >>> | | Мета нашого спільного кроку – організація справжнього протесту, а не його імітація, - Ілик... | | 01-02-2012, 13:27 | >>> | | Новий КПК забирає мотивацію «вибивати зізнання», - Лавринович... | | 31-01-2012, 13:56 | >>> |
|
|
Нанесение защитных покрытий и др. Устройство полов, кровельные работы. toolprofi.ru |
|
Діловий світ
